НАЙГОЛОВНІШЕ - ВІЧНІСТь
В Євангелії від Луки в 13-му розділі написано:
“Того часу прийшли дехто та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав із
їхніми жертвами. Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так
постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі
так!”
До Ісуса прийшли дехто і запитували про варварський вчинок Понтія Пилата, римського намісника, який
в Галілеї, в місцевості, де виростав Ісус Христос, безжалісно вбив багатьох людей і опоганив
Єрусалимський храм людською кров`ю.
Запитуючи, люди очікували від Христа конкретної відповіді про несправедливість, яка сталася у Галілеї.
Вони хотіли зрозуміти, чому постраждали невинні люди. Шановні, ми з вами часто шукаємо пояснень
несправедливості, яка зустрічається у житті. Чому терплять невинні, беззахисні люди? Чому часом
виглядає так, ніби нечестиві злі люди мають успіх. Чому хтось помирає в молодих літах, а інші
доживають до глибокої старості? І у нас з вами є багато таких запитань. Але що ж відповів Христос? Він
не почав пояснювати, засуджувати або оправдовувати когось. Ісус у своїй Божественній мудрості та в
досконалому розумінні, просто промовив серйозне попередження: коли не покаєтеся, то загинете всі
так!
Новий Завіт, Євангелія наповнена Божими відкриттями, засторогами та обітницями для земного життя
людини. Але через усе Писання найважливішою темою є саме приготування до вічного життя після
смерті. Чи в добрі, чи в горі, чи в достатках, чи в бідності - земне життя наше пройде. Скільки б не
прожила людина 70, 80 чи навіть 95 років, життя всерівно пройде, і людина переходить поріг у вічність. І
там починається найважливіше, бо вічність ніколи не закінчується - чи з Богом у блаженстві, чи у
нескінченних муках пекельних з дияволом та слугами його.
В останній книзі Біблії, у Відкритті в 20-му розділі написано:
“А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк
неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки”.
Далі, у 15-му тексті читаємо: “А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в
озеро огняне...” Страшна та жорстока майбутність без Бога. І тому Ісус не почав пояснювати про земну
несправедливість та горе, а направив думки тих, хто Його питали на щось незрівняно важливіше - на
вічні цінності: "Бо коли не покаєтесь, то всі загинете так!" Не просто помрете фізично в тілі, але
загубите душу свою у вічних мукax. І це рано чи пізно стане жахливою реальністю. Тому сьогодні ми не
можемо мовчати, закликаючи та звіщаючи Божу благодать по вірі, що спасає людей від вічної загибелі у
пеклі.
На підставі Слова Божого, вибір нам дається тільки при земному житті нашому. Після смерті вже не
можна щось змінити чи поправити.
Шановні друзі, вибачте, якщо все своє життя ви вірили або були навчені по іншому. Я не хочу засмутити
вас. Але Святе Писання відкриває, що після фізичної смерті вже немає можливості щось поправити. В
Євангелії від Луки в
В 16-му розділі, Ісус розповідав людям про праведного Лазара та багатого, але грішного чоловіка. І коли
вони обоє померли, Лазар опинився в блаженстві, грішний багач же у пекельних муках. І, на благання
грішного чоловіка про допомогу, йому було сказано: “Поміж нами та вами велика безодня
поставлена, так, що ті, що хочуть переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти
до нас.
Слово Боже нігде не говорить про можливість примирення з Богом після смерті, але звіщає про
померлих в Христі, цебто тих які на час смерті вже були в Ісусі, були в спільності з Богом. У І-му післанні
до Солунян, в 4-му розділі пишеться, що саме померлі в Христі будуть приведені з Ісусом, а також, що
померлі в Христі будуть мати участь у воскресінні праведних. Бо для тих, хто зустрілися з Господом у
земному житті, Писання відкриває вражаюче, славне спасіння.
У книзі Відкриття у Новому Завіті в 21 розділі написано: “І бачив я небо нове й нову землю, перше бо
небо та перша земля проминули, і моря вже не було. Я, Іван, бачив місто святе, Новий
Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для
чоловіка свого. Почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він
житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх
зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” Це
є благословенною надією кожної вірної Богу людини.
Тому поміж усіма важливими життєвими рішеннями, найважливішим є рішення про наше відношення до
Бога. Бо кожній людині належить померти, а потім суд, говорить Святе Писання.
Багато хто з вас, шановні, розбиті горем, життя багатьох з вас завело в тупік і ви не маєте відповіді на
питання, які гнітять розум ваш. Можливо, тіло чиєсь розбите хворобою, і ви знемагаєте від болю та
безсилля. А може хтось з вас має матеріальний достаток і все більш-менш виглядає благополучно, але
в серці душевна пустота та відчуття безцільності. Хто б ви не були, шановний слухачу, слухачко, вашу
увагу хочу звернути на вічність яка перед вами. Ніхто не може оминути її. Якщо б ви померли сьогодні чи
завтра, де опиниться ваша душа, ваше єство?
Сьогодні Ви маєте можливість вибрати вічність з Ісусом. Для цього не потрібно десь їхати, комусь
платити. Отримання Спасіння не можна заробити чи заслужити. Воно не купується за гроші. Спасіння
душі вашої дається тільки Богом черех благодать Його та по вашій вірі. У 2- му післанні від Петра
сказано: “Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам
довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”.
У 3-му розділі Євангелії від Івана проголошено, що кожен хто увірує в Нього не загине, але буде мати
життя вічне. Тому закликаю вас серцем повірити, що Ісус Христос є Сином Божим, що помер Він на
хресті і за ваш гріх, що воскрес, і вознісся на небо, і сидить по правиці Отця, заступаючись за вірних
своїх. Повірте у це сьогодні і прийдіть до вашого Творця у молитві. Попросіть Його простити ваш гріх,
скажіть Йому про ваш біль, про ваше невірство, запросіть Ісуса стати Господарем у вашому серці і у
вашому житті.
Нехай Вам у цьому допоможе Господь.
В Євангелії від Луки в 13-му розділі написано:
“Того часу прийшли дехто та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав із
їхніми жертвами. Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так
постраждали, грішніші були від усіх галілеян? Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі
так!”
До Ісуса прийшли дехто і запитували про варварський вчинок Понтія Пилата, римського намісника, який
в Галілеї, в місцевості, де виростав Ісус Христос, безжалісно вбив багатьох людей і опоганив
Єрусалимський храм людською кров`ю.
Запитуючи, люди очікували від Христа конкретної відповіді про несправедливість, яка сталася у Галілеї.
Вони хотіли зрозуміти, чому постраждали невинні люди. Шановні, ми з вами часто шукаємо пояснень
несправедливості, яка зустрічається у житті. Чому терплять невинні, беззахисні люди? Чому часом
виглядає так, ніби нечестиві злі люди мають успіх. Чому хтось помирає в молодих літах, а інші
доживають до глибокої старості? І у нас з вами є багато таких запитань. Але що ж відповів Христос? Він
не почав пояснювати, засуджувати або оправдовувати когось. Ісус у своїй Божественній мудрості та в
досконалому розумінні, просто промовив серйозне попередження: коли не покаєтеся, то загинете всі
так!
Новий Завіт, Євангелія наповнена Божими відкриттями, засторогами та обітницями для земного життя
людини. Але через усе Писання найважливішою темою є саме приготування до вічного життя після
смерті. Чи в добрі, чи в горі, чи в достатках, чи в бідності - земне життя наше пройде. Скільки б не
прожила людина 70, 80 чи навіть 95 років, життя всерівно пройде, і людина переходить поріг у вічність. І
там починається найважливіше, бо вічність ніколи не закінчується - чи з Богом у блаженстві, чи у
нескінченних муках пекельних з дияволом та слугами його.
В останній книзі Біблії, у Відкритті в 20-му розділі написано:
“А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк
неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки”.
Далі, у 15-му тексті читаємо: “А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в
озеро огняне...” Страшна та жорстока майбутність без Бога. І тому Ісус не почав пояснювати про земну
несправедливість та горе, а направив думки тих, хто Його питали на щось незрівняно важливіше - на
вічні цінності: "Бо коли не покаєтесь, то всі загинете так!" Не просто помрете фізично в тілі, але
загубите душу свою у вічних мукax. І це рано чи пізно стане жахливою реальністю. Тому сьогодні ми не
можемо мовчати, закликаючи та звіщаючи Божу благодать по вірі, що спасає людей від вічної загибелі у
пеклі.
На підставі Слова Божого, вибір нам дається тільки при земному житті нашому. Після смерті вже не
можна щось змінити чи поправити.
Шановні друзі, вибачте, якщо все своє життя ви вірили або були навчені по іншому. Я не хочу засмутити
вас. Але Святе Писання відкриває, що після фізичної смерті вже немає можливості щось поправити. В
Євангелії від Луки в
В 16-му розділі, Ісус розповідав людям про праведного Лазара та багатого, але грішного чоловіка. І коли
вони обоє померли, Лазар опинився в блаженстві, грішний багач же у пекельних муках. І, на благання
грішного чоловіка про допомогу, йому було сказано: “Поміж нами та вами велика безодня
поставлена, так, що ті, що хочуть переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти
до нас.
Слово Боже нігде не говорить про можливість примирення з Богом після смерті, але звіщає про
померлих в Христі, цебто тих які на час смерті вже були в Ісусі, були в спільності з Богом. У І-му післанні
до Солунян, в 4-му розділі пишеться, що саме померлі в Христі будуть приведені з Ісусом, а також, що
померлі в Христі будуть мати участь у воскресінні праведних. Бо для тих, хто зустрілися з Господом у
земному житті, Писання відкриває вражаюче, славне спасіння.
У книзі Відкриття у Новому Завіті в 21 розділі написано: “І бачив я небо нове й нову землю, перше бо
небо та перша земля проминули, і моря вже не було. Я, Іван, бачив місто святе, Новий
Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для
чоловіка свого. Почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він
житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх
зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” Це
є благословенною надією кожної вірної Богу людини.
Тому поміж усіма важливими життєвими рішеннями, найважливішим є рішення про наше відношення до
Бога. Бо кожній людині належить померти, а потім суд, говорить Святе Писання.
Багато хто з вас, шановні, розбиті горем, життя багатьох з вас завело в тупік і ви не маєте відповіді на
питання, які гнітять розум ваш. Можливо, тіло чиєсь розбите хворобою, і ви знемагаєте від болю та
безсилля. А може хтось з вас має матеріальний достаток і все більш-менш виглядає благополучно, але
в серці душевна пустота та відчуття безцільності. Хто б ви не були, шановний слухачу, слухачко, вашу
увагу хочу звернути на вічність яка перед вами. Ніхто не може оминути її. Якщо б ви померли сьогодні чи
завтра, де опиниться ваша душа, ваше єство?
Сьогодні Ви маєте можливість вибрати вічність з Ісусом. Для цього не потрібно десь їхати, комусь
платити. Отримання Спасіння не можна заробити чи заслужити. Воно не купується за гроші. Спасіння
душі вашої дається тільки Богом черех благодать Його та по вашій вірі. У 2- му післанні від Петра
сказано: “Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам
довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”.
У 3-му розділі Євангелії від Івана проголошено, що кожен хто увірує в Нього не загине, але буде мати
життя вічне. Тому закликаю вас серцем повірити, що Ісус Христос є Сином Божим, що помер Він на
хресті і за ваш гріх, що воскрес, і вознісся на небо, і сидить по правиці Отця, заступаючись за вірних
своїх. Повірте у це сьогодні і прийдіть до вашого Творця у молитві. Попросіть Його простити ваш гріх,
скажіть Йому про ваш біль, про ваше невірство, запросіть Ісуса стати Господарем у вашому серці і у
вашому житті.
Нехай Вам у цьому допоможе Господь.
 | |  | |  | |  | |  |
