ЩОТИЖНЕВА ХРИСТИЯНСЬКА РАДІОПРОГРАМА
 | |  | |  | |  | |  | |  |
| Головна Про нас Архів Завантаження © ВІРЮ І ЗНАЮ |
Найголовніше - наука
Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти
серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними
ходив. Євреїв 13:9
Нам добре відомі такі природні закономірності: не оброблене в свою пору поле заросте бурянами
так, що врожаю, або не буде, або дуже мало; не підживлена деревина і необрізаний виноград,
якщо дасть плоди, то кислі і дикі. Такі дерева зрубують, і кидають у вогонь. На цих прикладах
Христос учив народ про Царство Небесне. Наша розмова не про науки світу цього,а про Божу,
Христову, Євангельску науку: “ Моя наука не є Моя, а пославшого Мене.” Мтф.7.16.
Слухачі Капернаумської школи, “дивувулись наукою Його, навчав бо їх як маючий владу, а не як
книжники" Мк.1.22. А потім, як побачили, що дух нечистий вийшов з чоловіка, то полякались, і
питали один одного, говорячи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує
Він, і вони Його слухають.Мрк.1.27.
Владу Месії І Його силу народ впізнав через науку, чого не бачили у книжників. Апостоли ще більш
утвердились в науці Христа, і всяким способом держались, підтверджували, шанували і
поширювали її. Їхнє переконання твердить, що понад усі зайняття людини, понад усі церковні
міроприємства, наука стоїть на найвищій ступені, як фундамент усієї будови, нарівні з Божим Ім’ям
“..щоб Ім’я Боже не хулилось і наука” 1 Тим.6.1. Слова Христoві: “Бережіться науки фарисейської.”
Апостоли зрозуміли і побачили глибокі гіркі корені чужої науки, і вдались до більш емоційного тону,
називаючи їх «філософією», «бісовські науки», «вітровчення», »пустослів`я», «марні слова», »
наука Валаама, Николаїтів», «бабскі байки».
Дуже повчальне застереження самого Ісуса Христа в Євангелії від Матвія.15.9., що взяте із книги
пророка Ісаї 29.13: “...а страх їх передо Мною походить із науки заповідей чоловічих.” Учити страху
Божого, учити служити Богу, учити славити Бога, учити порядків в церкві, в суспільстві, в сім’ї, під
видом благочестя і побожност і, і учити із наук і заповідей чоловічих. Такий спосіб, такий метод
сприяє появі ложних чудес, а тим самим вірі ложним пророкам та вчителям. Ап.Павло пише: “Це
все на погибіль” Кол.2.22. Свідоцтвом сьогоднішнього останнього часу є те, що здорової
науки слухати не будуть, а прихиляться до байок, та щей таких учителів виберуть, щоб їхній слух
льстили. От і намножується законовчителів. Надимаються своїм розумом, не розуміють ні про що
говорять, ні про що запевняють, вдались в пустословіє, представляють ангельске служіння,
вживають філософію, первотини світу, родоводи людські перекази, хитросплетені байки, хаотичне
порівняння символів та подій.
Такий характер чужих наук і вітровченя апостоли описали за свої часи. І хоч усі про це
читають, але сьогодні цей діапозон збільшився. І зросло число лжевчителів. Ні в яких інших засівах,
окрім злакових, як головний продукт хліба і символ Царства Небесного, і ніякі інші буряни не
ростуть так разом, як червоні маки, сині волошки та будяки. Хоч небажаний, але мальовничий вид
на картинах украшає інтерєр домів і стіни картинних галарей. Із свіжих пахучих квітів пахучого
червоного маку та синіх волошок дівчата з піснями плели вінки,котрі також украшали голову
невинної невісти в день шлюбу. Аптекарі наповнювали сухими пелюстками посудини, і
виробляли пахучі масла та цілющі мазі. У добрих пасічників переливались бочки солодкого меду.
До будяків треба було іти з серпом. І ніхто не ніс ніякої обіди і згадки, що ті злющі буряни
забрали велику частину урожаю, і ще більше засмітили злакове поле. "Господи, ми сіяли добре
насіння,звідки взявся кукіль? Се зробив чоловік ворог."
Мтф.13.27.28.
Насіння чужої науки так і сіється по Божих нивах. І буряни з пахучим і мальовничим видом
украшають Церкви естрадою, декорацією, фарбам, світлами, музикою, сріблом і золотом, під
видом благочестя і побожности, в премудрості слова про страх Божий із наук і заповідей чоловічих.
По Корейскому, по Африканскому, по Американському, по демократичному, по екуменічному, по
сучасному та не по Христу. Покріпляючи серця не благодаттю. Від такої їжі не стійкі проти усяких
спокус і випробувань. Подуло вітровченням - і вже шукають Христа по пустиням і печерам. Повіяло
страхом, і метушаться люди по світу втікаючи від шелесту листка, від катаклізмів і політичних
перепетій. Повіяло екуменізмом, і вже з гаслом Ісуса Христа
«будьте єдині», - кидаються в політику та збагачення.
Красується мальовничий вид бурянів чужої науки немов чарівні квіти, немов пахучі аромати,
немов мед і цілющі мазі. Поповняються полиці бібліотек, відеотек і аудіотек тиражами чужої
науки. І задовільняють свої очі опіумом червоного маку. А багатьом давно пора під гострий серп .
А користі то нема. Прийшло випробування в сімю , - не стійкі. В родині сварки, гнів, розводи. А
сили то до примирення нема. Випрбування в церкву, - а тут непослух, самовольство, розділення. А
сили простити нема. Як диявол покаже багаства світу і славу їх, - то поклоніння і служіння пішло
по іноземному. А як прийшли невдачі і втрати, - сили не вистарчає, одні нарікання.
Ніякий хлібороб не вважає на потребу пасічників, аптекарів, мироварників, гербарників, художників
та декораторів у їхніх продуктах з хлібного поля. А у всякий спосіб старається, щоб і насіння і
нива були чистими. Ніякий садівник не дозволить, щоб безплідна деревина чи виноград даремно
займали місце у саду, а в потрібну пору підживляє та обрізає. Яка ж то нива буде, коли аптекарі,
мироварники і художники-письменники господарюють? Виростуть одні буряни. Із саду виросте ліс
і заведуться дикі звірі.
Хоча слово закон в деяких випадках має інше значення, а вбільшості те, що наука: Пророк Осія
4.6. написав: А вигублений буде нарід мій за незнання закону. Христос прийшов не поміняти
закон, а удосконалити. І так удосконалив своєю наукою, що в Капернаумівскій школі народ
побачив вчителів закону абсолютно безвладними. Та не міг ніхто зрозуміти того, що
дванадцятирічний Ісус почав учити , починаючи якраз із вчителів. Де б не прийшов Ісус, - Він учив,
учив, учив. Не першою і не останньою була Марія, що сиділа в ногах Його і слухала науку. Бачив
Ісус розпорошених як вівці, утомлених, скривджених, хворих, безнадійних, бідних, богатих, буйних і
тихих, смеренних і гордих, і всіх блукаючих в бурянах нездорової науки, і закликав: «Прийдіть до
мене всі.... і навчіться від Мене» Мтф.11.28.29.
"Ідіть же навчайте всі народи,...навчаючи їх додержувати всього,що Я заповідав"
Вам; Мтф.28.19. 20 ." Хто пробуває в науці Христовій, той має і Отця і Сина".
2 Йоан.9. "Дивні закони Твої,.".Пс.119.129.
Ученики Христа, не злякались, ані не посоромились, ані не зблазнились, ані не спокусились, ані
не перекрутили, не добавили свого, ні чужого. З ким говорили, з
ким зустрічались , без усякої вигоди і користі, а навпаки, в голоді і холоді, у ранах, з втратами, та
нікому не льстили і не заманювали матерялом для меду, аптекарским продуктом, ані чудовим
цвітом, що зібрали з хлібного поля, це віддавали огню. Бо вони не були мироварниками,
художниками, а вони були садівниками, сіячами добірного насіння здорової науки Ісуса Христа.
Як зорі небесні перекликаються у своєму сяєві, то перша ясна а друга ясніша, то
друга ясна а третя ще ясніша. Так перкликаються дороговкази про здорову науку Христову.
Читаю одне, ох як чудово, читаю друге, - ще краще. А третє ще ясніше. І перше і друге радує, і так
до вершин без кінця. Поглянути тільки, як чудово:
"Пробували ж у науці апостольскій, і в общині,і в ламанні хліба, і в молитвах."
Дії.2.43. "Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки
якій і піддались. Визволившись від гріха,..." Рим.6.17. "О, Теофіле: здалось мені гаразд написати
тобі, щоб ти мав тверду основу того вчення, в якому ти був настановлений." Лук.1.4. Сину
Тимофію; "Ти ж пробувай у тому, чого навчено тебе, і що звірено тобі, відаючи від кого ти
навчився." Тим.3.14. "Вникни в себе і в науку...1 Тим.4.16. Чи не захопився ти, чи не піддався
солодким, веселим, пахучим запахам чужої науки. Мойсей учив народ співати; "Нехай же, як
дощ, лється наука моя, як рясні краплі на траву, як буйний дощ на билину."
5М 32.2. І псалмоспівець продовжує; " Устави Твої були піснями для мене..." Пс.119.54.
Наслідуймо цьому, i xай здорова наука в нас стане не тільки піснею, а й молитвою.
Амінь.
Павло Штиркало
